Мікроклімат на виробництві.
На підприємствах самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, що визначається впливом на організм людини температури, вологості, рухливості повітря та теплового випромінювання. Виробничий мікроклімат, як правило, відрізняється значною мінливістю, нерівномірністю по горизонталі та вертикалі, різноманітністю поєднань температури, вологості, рухливості повітря, інтенсивності випромінювання залежно від особливостей технології виробництва, кліматичних особливостей місцевості, конструкцій споруд, організації повітрообміну із зовнішнім середовищем.
Джерелами теплоти повітря на виробництві є:
- технологічне обладнання, яке має високі температури нагріву (плавильні, сушильні печі, казани, паропроводи та ін.);
- нагріті до високих температур деталі та розплавлені матеріали, наприклад метал, скло;
- теплова енергія, яка виділяється механізмами, що рухаються.
Тепло від усіх цих джерел викликає значне підвищення температури повітря у робочих приміщеннях. Наприклад, у гарячих цехах у теплий період року температура повітря може досягати 40 °С. Високий температурний режим спостерігається в мартенівських цехах у металургії, термічних та ливарних цехах у машинобудуванні, у фарбувальних, сушильних цехах і т. д. На деяких виробництвах люди працюють при зниженій температурі (на складах, суднобудівній промисловості, елеваторах).
Технологічні процеси, пов’язані з підвищеною вологістю, мають місце на підприємствах харчової промисловості (на молоко- та м’ясокомбінатах), заводах з обробки шкіри, у гальванічних та травильних відділеннях у машинобудуванні тощо.
Для вимірювання параметрів мікроклімату використовуються різні прилади: ртутні та спиртові термометри (для вимірювання температури), психрометри (для визначення відносної вологості повітря), анемометри та кататермометри (для встановлення швидкості руху повітря).
Результати досліджень свідчать, що у виробничих умовах всі метеорологічні чинники впливають на людини одночасно.
Тому важливо виявити їхній сумарний вплив на працівника. Одним із способів оцінки сумарного впливу метеорологічних факторів є спосіб обліку ефектних та еквівалентно-ефективних температур. Показник ефективної температури включає вплив температури та вологості повітря на людину на робочому місці.
Визначення температури здійснюється в такий спосіб. За допомогою лінійки з’єднують точки на шкалі номограми, що відповідають показанням сухого та мокрого термометрів психрометра. У місці перетину отриманої лінії з лінією швидкості руху повітря буде точка ефективної температури нерухомого повітря та еквівалентно-ефективної температури рухомого повітря. Наприклад, вологий термометр психрометра показує 15 ° С та сухий — 25 ° С, що відповідає 21 ° С градуса ефективної температури нерухомого повітря при швидкості руху повітря 1,5 м / с. У цьому випадку еквівалентно-ефективна температура дорівнює 19 °С.
Розрізняють оптимальні, допустимі та шкідливі мікрокліматичні умови. Оптимальні, допустимі та шкідливі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря для виробничих приміщень та відкритих територій у спеку та холодну пору року наведено у ГСН 3.3.6 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
Розглядаючи механізми впливу метеорологічних чинників виробничого середовища (температури, вологості, швидкості руху повітря, силу променистої енергії нагрітих деталей та агрегатів) на людину, маємо на увазі, що людський організм прагне підтримати відносну динамічну стійкість своїх функцій за різних метеорологічних умов. Ця сталість забезпечує насамперед одне із найважливіших фізіологічних механізмів — механізм терморегуляції. Вона спостерігається при певному співвідношенні теплоутворення (хімічної терморегуляції) та тепловіддачі (фізичної терморегуляції).
Відомо, що надмірна вологість повітря негативно впливає механізм терморегуляції організму. Особливо шкідливою є вологість повітря, яка перевищує 70 – 75 % за температури 30 °С і більше.
Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до прискорення серцебиття, зниження артеріального тиску. При низькій температурі може статися переохолодження організму, що спричинить простудне захворювання.
Відповідно до результатів досліджень людина є працездатною і нормально почувається, якщо температура навколишнього повітря не виходить за межі 18 — 20 °С, відносна вологість — 40 — 60 %, швидкість руху повітря — 0,1 — 0,2 м/с.
Висока температура послаблює організм, викликає млявість, а низька — сковує рухи, під час обслуговування машин викликає підвищену небезпеку травмування. При високій температурі та вологості може відбутися перегрів тіла, навіть тепловий удар. Він може бути викликаний інфрачервоним випромінюванням.
Теплові апарати, які використовуються на підприємствах, є джерелом інфрачервоного випромінювання. Останнє негативно впливає на функціональний стан нервової системи, викликає зміни у серцево-судинній системі, негативно впливає на очі, викликає кон’юнктивіт, помутніння рогівки та таке професійне захворювання, як катаракта.
Зниження негативного впливу мікроклімату можна досягти за рахунок вжиття наступних заходів:
- запровадження раціональних технологічних процесів (наприклад, заміна гарячого способу обробки металу холодним);
- механізація та автоматизація виробничих процесів;
- дистанційне управління, що дозволяє вивести людину в більшості випадків з несприятливих умов;
- захист працівників різними видами екранів;
- раціональна теплова ізоляція обладнання;
- раціональне розміщення обладнання;
- ефективне планування та конструкторське рішення виробничих приміщень (гарячі цехи розміщуються в одноповерхових приміщеннях);
- раціональна вентиляція та опалення;
- раціоналізація режимів праці та відпочинку, перерви;
- спеціальний питний режим (забезпечення білково-вітамінними напоями, хлібним квасом, підсоленою водою). Працівники гарячих цехів одержують газовану підсолену воду (з вмістом від 0,2 до 0,5% хлористого натрію). Пиття такої води зменшує спрагу, потовиділення, сприяє зниженню температури тіла, покращує самопочуття та працездатність;
- застосування спецодягу.
Захист від інфрачервоного випромінювання забезпечують пристрої: огороджувальні, герметизуючі, теплоізолюючі знаки безпеки, дистанційне керування.
Зниження інтенсивності теплового випромінювання досягається застосуванням різних екранів (водяних завіс, скла, сітки), теплоізоляційних матеріалів (азбесту, скловати), а також індивідуальними засобами; збільшенням відстані між джерелом випромінювання та робочим місцем.
Заходи захисту від переохолодження у виробничих умовах передбачають: створення захисних споруд від вітру на відкритих майданчиках, застосування пристроїв місцевого опалення на постійних робочих місцях, встановлення періодичних перерв у роботі, обладнання спеціальних приміщень для обігріву, використання спецодягу з достатнім тепловим опором. Надійним захистом від холодного повітря є повітряна завіса.